Головна » Статті » Методична скарбичка

Плекаємо особистість (заповіти Василя Сухомлинського)

Цінність дитинства 

Василь Сухомлинський, на відміну від багатьох учених, виховання дошкільника розглядав як розкриття можливостей саме цього віку. У практиці виховання педагог наголошував на тому, що кожен вік має свої характерні риси, фізичні та психічні. Якісь із них з часом зникають, замінюються іншими, а якісь переходятьу наступні вікові періоди.

   Дошкільника вирізняє повна довіра до всього, що йому говорять і обіцяють, його обличчя для уважного спостерігача - відкрита книга. Ця властивість суто дитяча й у наступні роки не переходить.

    Малятам також притаманні співпереживання, виражена правдивість, здатність логічно мислити.Ці риси не зникають з віком, але деякі з них з часом посилюються, розвиваються, а інші, як-от правдивість, - слабшають.

Два джерела морального виховання

   Яким же бачив В Сухомлинський ідеал особистості? Виховання має створювати особистість самостійну, ініціативну, працьовиту, сильну духом і тілом, сповнену любові до Вітчизни, людей, природи, з розвиненим критичним мисленням та почуттям прекрасного, особистість бездоганної чесності, яка відгукується на все добре.

   Василь Олександрович виокремив два джерела морального виховання дитини.

  * Перше - ретельно спланована виховна робота: 

  • багатогранні - моральні, трудові, творчі - відносини у групі;
  • слово педагога;
  • передача молодому поколінню цінностей, створених, здобутих, попередниками. 

    * Але є не менш важливе джерело виховання - складні відносини. які оточують дитину.

Виховання людини відбувається тільки в людському середовищі, й від того, наскільки глибоко відображені у ньому моральні здобутки людства, світ душі людини, ідеї суспільства і держави, залежить ефетивність передбачених, цілеспрямованих зусиль вихователя. 

Нинішним теоретикам - педагогам видається актуальним визначення поняття "виховання",  сформульоване В.Сухомлинським.

Виховання - це постійне духовне збагачення, оновлення як тих, хто виховується, так і тих хто виховує. До того ж цей процес відзначається глибокою індивідуальністю: та чи інша педагогічна істина, правильна в одному випадку, нейтральна в другому й абсурдна в третьому.

Є що методично осмислювати.

  Інструменти виховання в дошкільному віці

- Похвала

     Справжня майстерність виховання полягає в тому, щоб дитина творила добро без розрахунку на похвалу. Важливо не допустити, щоб задоволення, радість від схвалення були сильнішими, ніж задоволення від доброго діяння. 

- Виховання  високими почуттями 

      Дитинство осяяне сонцем любові, відрізняється винятковою чутливістю й сприйнятливістю до батьківського і материнського слова, до їхньої доброї волі, повчань, порад, застережень. 

- Гра 

      Гра для дошкільника - провідна діяльність. Сьогодні ігрова культура характеризується примітивізацією рольової гри, яка втрачає важливі риси - правиловідповідність і співвідповідність з образом ідеального дорослого. На прикладі гри як атрибутивної характеристики дитини очевидне невелювання, розмивання дорослості, а значить, і дитинства. 

- Одухотворення 

     Одухотворення - головний механізм виховання, за В.Сухомлинським. Щоб дитина олюднювала світ речей, вчилася через речі по-людському ставитися до людей, слід спонукати її до активної діяльності. Без напруження духовних сил, властивих дитячій активності, малюк ніколи не зрозуміє, що таке "не можна", "не припустимо". 

( Дошкільне виховання №8 2018 ) 

Категорія: Методична скарбичка | Додав: dnz_chayka (11.02.2020)
Переглядів: 56 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar